Лесь Поддеревянский, Киев, 1970-е гг. – Питер / Стокгольм, 1993 г. В пересказе А.Гашкова Дийовы особы: Гамлэт – датський кацап Маргарыта (Гертруда) – мать Гамлэта Прывыдь – страшнэ чудо свиту, одячнэтэ в забруднэнэ бачнюкою и сукровыцэю простырадло. Клавдий – хтывый дядько принця Зигмунд Фрейд – видомый псыхиатр ДИЯ ПЭРША. Бэрэг моря. Слышни разбэщэни крыкы чаек, моржив та иньшой морськой сволоты. Входить Гамлэт. Вин у парусыновых штанах, у толстовци, пидпоясаний зручным шкиряным пояском. Вин босый, бородатый и поцоватый. У руци вин тримае дэбэлого дрючка. ГАМЛЭТ (сам до сэбэ): Якось допыздыло купатыся мэни. Купатысь чи нэ купатысь? – Цэ блядськэ пытання мэнэ зайобуе!.. А можэ, скынуть враз штаны Та похуярыть батэрфляем до буив, Доки в очах нэ потэмние? Э, ни! Про наслидкы можлыви и забув я. Чирьяк на сраци, запльована пидлога, Ликари, вид шприця – гематома, И ось – пыздэць крадэться з усмкшкою хыжей! А там – Охвэлия брудна вонючка, 3 купкой маргарыток, А пид зэмлэю – фраер, що так любив купатыся! Э, ни! Таки варианты ебав я в рот! Гамлэт харка у морэ и дрючком його пыздячыть. Заявляется Клавдий – хтывый дядько прынця. КЛАВДИЙ: Мон шер Гамлэт, Ходимо v кабинет! Цукэрку дам тоби я посмоктаты, Цукэрка смачна – "Тузик" нехуйовый! (Гыдко плямкаючы губамы, показуе смак конфэткы). 3 розбэщэного моря зьявляется Прывыдь в брудному простырадли. ПРЫВЫДЬ: Нэ вир, мий сыну, цьому пыдорасу! Цукэрку ту тоби вин в жону встромыть! КЛАВДИЙ: А-а-а! (тикает). ПРЫВЫДЬ: Ось бачь?!! Злякався, йобаный ссыкун! . . . Мэнэ вин обоссяв на полюванни, Колы я мицно спав. Пидступною рукою мэни вин в уха спрямував брудного хуя И скосопыздыла мое прэкраснэ тило смэртэльная гангрэна! Помсты хочу! Побачыты пидлоту на параши, 3 игрою у пивныка з неголеным убывцэй, Чи то в контори сраным инженером, Чи то у юрти раком на пидлози – Татары в жопу щоб його ебали! ГАМЛЭТ: Ни, батько! Помсты я не хочу! Бо всих трэба любыты – Всих пыдорасив, злодиив, убивць, – Бо кожен з ных народ, вси богоносци! ПРЫВЫДЬ: Ебав я богоносцив вкупи з Львом Толстым! – Ну то, конешно, в смысле пэрэносном... ГАМЛЭТ: Ни, батько! Мстытысь я не можу, Бо всих любыты трэба Окрим жыдив, монголив, билорусив Та кацапив, которых я нэнавиджу. У другому ж я гуманист, На то що вы, батько! ПРЫВЫДЬ: Хуйова мода! Пробздыло щось у датькому князивстви! Колы я був царэм... ГАМЛЭТ: Вы, батько, вашим прыкладом вже зовсим заебалы! Вам бы так завжды – матусю на пэчи Ебаты, щоб дым из хаты йшов, Та кыдаты сокырою в парализовану бабусю, Та пыздыть унитаза чобитьми! Навищо вы Меньшого брата, слабкишого за вас здоровьям, Прымушувалы вам лызаты миньету? Ось вин и покосывся бидолажный! А мама ж моя нэнавыдила вас, як я – жыдив! ПРЫВЫДЬ: О, сучый сыну! Хуйов недоносок! Таку хуйню казать на батька! Чому-то не втопыв тэбэ я в молофьи, Колы ты був малэнькый? Та нэ засунув головою в жопу, та нэ прыдушыв?!. ГАМЛЭТ: Вы, батько, пыздуйтэ кращэ у ваше морэ, Нэ то дрючком пэрэебу я вас! Та ще й поклычу дядька Клавдия, То ми такых пыздюль понакладаем, Що Дания здрыгнэться!!! ПРЫВЫДЬ: О, сучый сыну! Курвяча симэйка!.. (Прывыдь топыться у мори) ГАМЛЭТ: Папаша блядськый, у доску заебалы! . . . Пиду до бору, выпью шемпаньолы – Бо в цурли мои коты понассыкалы! И тик нэстэрпно хочэться лызаты Шершавым языком горячи зубы... Гамлэт уходыть, чайки крычать, морэ шумыть, моржи рэвуть. ДИЯ ДРУГА. На сцэни стойить рояль Стэйнвэй. На ньому видчынэна бутылка з шемпаньським та тэж видчынэна банка зи шпротами. Сыдыть Гертруда у своему замку, в кацапському крисли, позбавленому будь-якого художнього смаку. Над нэю гэрб высыть национальный, на якому зибражен вэдмэдь, в одний руци тримаючий балалайку, у другий – сокыру, що явно показуе розкомплексованисть та працелюбнисть тварюки. Гертруда вышывуе косоворотки та наспивуе "Комарики". Тыхою ходою пыдораса входыть Клавдий. КЛАВДИЙ: Сьогодни я гуляв на датьским взморьи 3 твоим сынком красывым, Я конфэту йому пропонував. Конфэтку смачну – "Тузик" нэхуйовый! (Гыдко плямкаючы губамы, показуе смак конфэткы.) ГЕРТРУДА: Бэшкэтнику! КЛАВДИЙ: (сам до сэбэ) Я выебу його! (в голос) Чы бздыть у хати, Як бы там хтось насрав нечистоплотно? Видкрыйтэ хвортку, хамы, щоб пробздылось! Два хама у косоворотках и чоботах видчиняють хвортку, куды нэгайно влитае Прывыдь. ПРЫВЫДЬ: Ага! Всим встаты раком! Щас пыздэць вам будэ! Злывайтэ воду, йобани масоны, чи як вас там?!! КЛАВДИЙ: Мий прывыдь! Ниякой хуйни не бачим мы! Ко всим жыдо-масонам испытуем мы злобу и ненависть. И ежедневно национальный гимн на балалайках хором исполняем. Престиж крепчает, быстро возрастает процэнт жиров у масли. Довальны хамы, сыты в них ебала. Гораздо меньше стало пыдорасив, Ебошат вси воны, як папа Карла, На химии в Черкассах, лесбиянки ж Уси на Соловках... Входыть Гамлэт. Вин в жопу пьяный. В одний руци вин тримае дэбэлого дрючка, у другий – видчинену бутылку з шемпаньським. ПРЫВЫДЬ: Дывы, мий сыну: цэ жидо-масоны! Ты запыздячь дрючком йих по пэчинци, Потом доложишь. Що нэясно?! ГАМЛЭТ: Щас, батько! 3делаю усьо у лучшэм виде! Гамлэт хапа дэбэлого дрючка и почынае пыздыть Клавдия и матусю. Пидлитае до вэличезного билого роялю, вылывае туды бутылку з шемпаньським та видчынэну банку зи шпротами запускае туды ж, та почынае дэбэлым дрючком пыздыть рояль. Рояль гудэ. ПРЫВЫДЬ: Гамлэту! Рояль – це нэ жыды! Нэ пыздь рояль! Його я за валюту купував!.. ГАМЛЭТ: Ебав тэбэ, рояль, жыдив та цю валюту! Пыздыть прывыдя. Запускае дэбэлого дрючка у национальный гэрб. Гэрб падае. Вдали тыхо-тыхо звучыть писня "Яблочко". Гамлэт почынае твэрэзытысь. Навкруги лэжать трупы попыздженых Гамлэтом. ГАМЛЭТ: (сам до сэбэ) Итоги подведьом. Попыздыв маты, батька, дядька. Гэрба национального хуйнув, – Так трэба ж высновккы зробыты! Чи, можэ, бросыть пыты? Э, ни!.. Хотя... яка разумная цьому альтэрнатива? Входыть Зигмунд Фрейд. Його окуляры злощаво блыскають употьмах. Вин колэ Гамлэту инъекцию та увозить його у божевильню. Писня "Яблочко" переможно шырыться. Зъявляются анархични матросы в жахлывых бушлатах. Пыздэць. ЗАВИСА[color=red]
|